11 навичок, які потрібно опанувати до 2020 року

image

Життєзарадність (resilience) — здатність адаптуватися та ефективно взаємодіяти в умовах зростаючих вимог непостійних та невизначених середовищ, неоднозначності сигналів і складності контекстів. Стан пружності тривання, філософія позитивної реакції на щохвилинну еволюцію та динаміку викликів, нескінченна гра в упізнання та використання нових можливостей. Люди, що свідомо актуалізуюють знання та навички, спроможні давати собі раду з плинністю сучасного світу.

Дата-синтез — здатність до аналітичного опрацювання великих об’ємів даних, зчитування статистик, виявлення алгоритмів, прогнозування динамік. Висновування операбельних абстрактних концепцій з інформаційного поля і калькуляція обґрунтованих ними підходів та рішень.

Медіаграмотність — навичка оперативного реагування, критичного оцінювання та авторського створення контенту в нових медіаформах. Спроможність протиставити конструктивний діалог мові ненависті, проявляти ментальний опір різноманітним формам пропаганди та нав’язаних наративів, готовність перевіряти факти в багатьох інформаційних площинах. Ефективне залучення аудиторії, створення інформативних майданчиків для інтерактивності, підтримання інтенсивної й переконливої комунікації та здійснення комплексного медійного впливу.

Трансдисциплінарність — освіченість та розуміння концепцій на перетині кількох галузей. Здатність підтримувати міждисциплінарний діалог та продуктивно взаємодіяти у кроссекторальних командах. Комплексність сприйняття і налагодження процесів аж до вирішення викликів завдяки розширеному спектру компетенцій.

Дизайн-мислення — вміння представляти і розкривати задачі, а також моделювати оптимальні робочі процеси й середовища задля системного досягнення бажаних результатів в кожній індивідуальній ситуації. Виявлення і стимуляція необхідних моделей мислення для кожної задачі та здатність створити фізичні й ментальні передумови для їх вирішення.

Сенсотворення — здатність розпізнавати причини та наслідки ключових трендів, помічати тенденційні процеси на периферії соціальних систем. Спроможність локалізувати значення глобальних процесів і явищ для конкретного контексту чи спільноти. Осмислення проблем через призму аналітики слабких сигналів – даних, що важко надаються для формалізації, оскільки є глибоко зануреними у соціальний та технологічний контекст і не піддаються звичайному аналітичному дослідженню.

Евристичність — вправність у віднаходженні рішень та відповідей за межами стандартних варіантів і приписів. Усвідомлення наявності інших парадигм та вміння вийти за рамки існуючої парадигми для пошуку відповідей. Налаштованість на інклюзивне зростання, готовність для цього розширювати горизонт планування, гнучко мислити та активно формувати спільні інтенції для досягнення комплексних цілей з іншими учасниками процесу.

Селективність — здатність ранжувати та фільтрувати інформацію за важливістю та релевантністю, а також володіння інструментами та техніками оптимізації процесу пізнання. Висока обізнаність у можливостях та обмеженнях мозкової діяльності і специфіці власної ментальної конституції. Свідоме модерування когнітивних функцій як в межах загальної стратегії, так і під потреби кожної окремої задачі. Спроможність працювати в умовах невизначеності, підтримуючи усвідомлення множинності сценаріїв розгортання подій в середовищі.

https://biggggidea.com/practices/11-navichok-yaki-potribno-opanuvati-do-2020-roku/